Гданськ, як місто з понад тисячолітньою історією, має чим привабити поціновувачів архітектурного мистецтва. Вулиці міста вражають різноманітним будинками, на кожному кроці можна знайти будівлю варту уваги та довгого споглядання. Протягом багатьох століть до зведення міста долучилося багато хороших будівельників та майстрів архітектурної справи. Одними з найкращих вважаються Ян Страковський та його син Єжи Страковський, пише gdansk-future.eu.
Здогади про походження та початок роботи в Гданську Яна Страковського
Ян Страковський народився приблизно в 1567 році. У Гданську проживав з 1588 року. Історики не впевнені в його походженні. Одні вважають, що він походив з Померанії, інші, що з Сілезії. Його прізвище в різних документах писалося по-різному: Стракоффський, Страквітц, Строковський.
На особистість Яна Страковського звернув увагу професор Єжи Самп у двох книгах “Місто чарівних просторів” (2003) і “Місто тисячі таємниць” (1999). До речі, ці книги варті уваги тих, хто цікавиться Гданськом загалом та його архітектурою зокрема. У них автор торкається цікавих питань походження вулиць міста, їх назв, особливостей. Тож читаючи книги та мандруючи Гданськом, можна по справжньому зрозуміти це місто.
Єжи Самп вважає, що Ян Страковський приїхав до міста, будучи вже досвідченим будівельником, знаючи мулярське та каменярське ремесла. У інших джерелах вважають, що він найчастіше працював над втіленням чужих проектів, а не власних. По прибутті в Гданськ спершу працював над ремонтом стін костелу Св. Яна.
Перші проекти, над якими працював Ян Страковський
У 1592 році Ян Страковський став майстром гільдії каменярів та мулярів, увійшов до керівництва цією гільдією. Багато проектів виконав під керівництвом Антонія ван Оббергена, відомого фортифікатора та будівельника, що походив з Мехелена у Фландрії та з 1586 року працював у Гданську. Працювали зокрема над реконструкцією фортеці Віслоуйсце, що включало будівництво форту карре.
У місті проводили роботи з будівництва Ратуші Старого Міста, у 1594 році проводили роботи по реконструкції прибрам’я до вул. Длуга, тобто над Тюремною вежею та Катівнею, а також у 1600 -1605 роках над будівництвом Великої збройової палати на Вугільному ринку.
Професор Єжи Самп стверджує, що Ян Страковський під керівництвом Оббергена брав також участь в ремонтних роботах в Ратуші Головного Міста. Такий висновок професор зробив, посилаючись на записи публіциста Едгара Мілевського, який у своїй праці “Гданський антикваріат” зазначив, що серед уламків даної ратуші було знайдено золоту табличку з довоєнного даху ратуші. На табличці було вигравірувано ім’я та прізвище Яна Страковського. Публіцист написав, що табличку було повернуто на відбудовану ратушу.
У 1595 – 1596 роках Ян Страковський розбудував красильню в Замчиську. В південно-західному куті оборонних мурів Головного міста збудував господарські будівлі, що зараз називаються міським судом. Раніше тут були міські стайні, з 1859 року пожежна частина, а після відбудови руйнувань 1945 року в південній будівлі була садиба – Будинок Харцера (тобто польського скаута).
Сімейне життя архітектора
У цей же час Ян Страковський вперше одружився з гданчанкою, чиє ім’я залишається невідомим. Вона невдовзі померла, ймовірно, після народження першої дитини. Хлопчика назвали Ісая.
Сім’я Страковських проживала тоді у власній кам’яниці на вулиці Heilige-Geist-Gasse (зараз це вулиця Св. Духа), власником якої Ян став у 1609 році. Професор Єжи Самп стверджує, що це кам’яниця під номером 83.
Через рік після смерті першої дружини Ян Страковський одружився з вісімнадцятирічною Анною, дочкою гданського купця на прізвище Крюгер. У них народилося двоє синів Георг (або польською Єжи) та Ганс (польською Ян).
У 1623 році сім’я переїхали в будинок на вулиці Пивна, 68.
Як король врятував будівельника
Також у книзі професора Єжи Сампа є інформація про те, що у 1602 році Ян Страковський повинен був брати участь в будівництві садибного комплексу в Тиличі на прохання каштеляна, тобто службової особи, призначеної королем або князем управляти замком і навколишньою місцевістю, Бартоломея Тиліцького. Ще до завершення цього проекту стіни будівлі обвалилися. Каштелян викликав Яна Страковського до суду. За будівельника заступився король Зигмунд III Ваза, що врятував його від утисків.
Нові проекти Яна Страковського, натхненні закордонним досвідом
У 1610 – 1620 роках на прохання міської ради Гданська Ян Страковський подорожував Європою, зокрема Німеччиною та Нідерландами, для знайомства з місцевим мистецтвом фортифікації.
Професор Єжи Самп пише, що після повернення з подорожі, Ян Страковський не міг змиритися з тим, що міська влада доручила роботи з фортифікації будівельникам з Нідерландів (одним з них був Петер Янссен з Верту). Він ніби навіть написав лист до міської ради, в якому висловив свій жаль з приводу ситуації, що склалася.
У відповідь на його лист міська рада доручила Яну Страковському будівництво трьох міських брам: Низинної, Жулавської, що кілька століть була відома як брама Довгих Садів, та Св. Якуба. Низинна та Жулавська існують і зараз, а браму Св. Якуба розібрали в 1881 році. Купол, що був на верхівці перенесли на вежу сусіднього костелу Св. Якуба в Старому місті, архітектурні деталі були вмуровані в західний фасад Катівні, а кам’яних левів встановили на порозі Двору Артуса.
У першій половині XVI століття Ян Страковський брав участь у будівництві Длугоуличної брами (тепер це Золота Брама), Кам’яного Шлюзу, мосту через Радунський канал перед Вижинною Брамою та в реконструкції монастиря сестер Бригідок після пожежі групи монастирських будівель у Старому Місті.
Кам’яний Шлюз, що колись мав назву Головний Шлюз, у Нижньому Місті між Бастіонами Зубр і Вовк будували два голландці – Вільгельм Янсен Беннінг і Адріан Олбрантс. Ян Страковський керував виконанням цього проекту. Це відбувалося в 1619 році.
У той же час Страковський збудував Королівське Зерносховище на острові Олов’янка. Назва об’єкту відповідала функції, що він виконував. Тобто це був королівський зерновий склад, відповідно до прохання, яке надіслав Казимир Ягеллончик владі міста Гданськ у XV столітті. З 2004 року в колишньому зерносховищі розташовується готель.
Завершення професійної кар’єри архітектора
У 1635 році Ян Страковський вийшов на пенсію, він більше не займався професійною діяльністю, систематично отримував пенсійні виплати від міської ради. Професор Єжи Самп зазначає, що в гданському архіві знаходяться листи від будівельника, адресовані гданській владі. В них він скаржиться на низьку пенсію, що не відповідає його заслугам перед містом.
В 1640 році помер наймолодший син Страковського, Ян. Батько дуже болісно переживав це і більше вже не відновив психічної рівноваги. Ян Страковський помер через два роки в березні 1642. Його поховали в костелі Успіння Пресвятої Діви Марії в Гданську.
Проекти Єжи Страковського
Син Яна Страковського, Єжи, пішов по слідах батька, і також працював для Гданська, як будівельник та фортифікатор. Він отримав знання у галузі військової інженерії у Нідерландах, завдяки стипендії міської ради Гданська. Коли він повернувся після навчання, його призначили міським інженером.
Він спроектував різні елементи нових укріплень Гданська, декілька брам: Орунську та Нові Сади, які сьогодні вже не існують.
Виконав проекти реконструкції вже існуючих укріплень, однією з них є Бастіон Св. Єлизавети. Брав участь в перебудові Східного та Західного Валів Віслоуйської фортеці, і за його проектом вона набула остаточного вигляду. Чи брав він участь в будівництві Малої Збройної палати в Старому Передмісті залишається дискусійним питанням.
Проте відомо, що він точно збудував Стару Пакувальну кімнату на острові Жертниця над Новою Мотлавою, що була складом товарів, запакованих в мішки та тюки. Деякі з його проектів реконструкції укріплень Гданська були реалізовані вже після його смерті.
Окрім будівельних робіт, він також розробив багато карт Гданська та околиць, наприклад, гирла Вісли.
Похований в костелі Успіння Пресвятої Діви Марії.
Тож гуляючи Гданськом можна побачити багато творінь цих двох знаменитих архітекторів, які жили і працювали ще в XVI – XVII століттях, але деякі з їх робіт пройшли крізь усі події цього значного відрізку часу, що минув, і сьогодні постають перед глядачами, як свідки тієї давньої епохи, розповідаючи справжню історію цього славетного міста.
