Тримісто багате на дивовижні історії успіху. Діячі мистецтва, науковці, підприємці – в різні часи тут жили та працювали багато людей, без яких неможливо уявити історію краю, який розкинувся на Балтійському узбережжі. Однак є несправедливо забуті імена. Родина Гербст добре відома у Лодзі, а ось у Сопоті про підприємців знають не так багато, хоча вони зробили величезний внесок у розвиток міста, пише gdansk-future.eu.
З Лодзі до Сопота
Едвард Гербст – підприємець, який продовжив сімейну імперію, народився 21 жовтня 1844 року у Радомі. Після закінчення навчання у Головній школі торгівлі у Варшаві Едвард став учнем одного з легендарних підприємців Лодзі Кароля Вільгельма Шайблера. Він вирішив будувати кар’єру в прибутковій на той час галузі і швидко став цінним співробітником компанії з виробництва бавовняної продукції. Це була одна з найвпливовіших компаній у Європі того часу. Згодом Едвард Гербст став партнером у бізнесі Кароля Шайблера, а у 1875 році узяв шлюб з його донькою Матильдою Шайблер.
Відомий тесть Едварда Гербста помер у 1881 році, залишивши подружжю у спадок свій бізнес. Едвард вправно керував ним та іншими підприємствами впродовж 25 років. Цього підприємця заслужено можна назвати генієм ведення бізнесу, адже він одночасно вів справи в абсолютно різних галузях. Він будував залізниці, володів металургійними заводами, шахтами, кондитерськими фабриками та пивоварнями. Також Гербст керував муніципальною електростанцією та газовим заводом у Лодзі. Підприємець відрізнявся гострим розумом і вільно володів трьома мовами: польською, німецькою та російською.
Крім свого підприємницького хисту, Едвард Гербст прославився як щедрий меценат. Коли він з родиною жив у Лодзі, він зробив внесок у підтримку та розвиток першої польської газети міста “Dziennik Łódzki”. На жаль, у його житті сталася трагедія, яка також підштовхнула родину підприємця до благодійності. У десятирічному віці померла донька Едварда та Матильди – Анна Марія. Подружжя пожертвувало чималу суму на будівництво дитячої лікарні у Лодзі, яка була названа на честь Анни Марії.
У 1880-х родина Гербст почала щоліта приїжджати на відпочинок до Сопота, який вже тоді вважався фешенебельним польським курортом. З першого візиту Едвард закохався у це місто настільки, що у 1891 році придбав тут віллу та прилеглу до неї територію на вулиці Шкільній (Костюшка).
Бізнес та благодійність у Сопоті
Облаштування та розширення резиденції у Сопоті Едвард Гербст доручив місцевому готельєру Гуго Вермінґгоффу. Це була взаємовигідна угода – підприємець з Лодзі своєю чергою надав фінансову підтримку будівництву знаменитого готелю у Сопоті “Werminghoff”.
Восени 1891 року розпочалося будівництво будинку родини Гербст, а також модернізація будівель, які були на ділянці. Ці роботи відбувалися під керівництвом архітекторів Сопота Фелікса Доста та Карла Кюпершмітта. До маєтку, крім головної вілли, входили будівля з підсобними приміщеннями, будівля, призначена для гостей резиденції, вілла №33 та оранжерея. Також на території маєтку був мальовнича ущелина з джерелом Еліза та кам’яний грот, розташований на схилі з видом на море.
Едвард Гербст з родиною переїхав до Сопота, але увесь його бізнес залишився у Лодзі, тож виникало питання, як керувати ним далі. Проте міцна підприємницька хватка Едварда допомогла йому організувати роботу без матеріальних втрат. У своїй резиденції в Сопоті він встановив телеграфну систему, яка дозволяла підтримувати постійний зв’язок з підприємствами у Лодзі. Керував цією системою телеграфіст, який проживав на території маєтку. Керівний персонал заводів регулярно приїжджав до Сопоту, де Гербст забезпечував їх житлом.
Коли Едвард Гербст передав управління бізнесом своєму сину Леону, він зміг повністю присвятити себе своїй головній пристрасті – садівництву. У 1908 році підприємець створив оранжерею довжиною в 13 метрів з куполом зі скла у парку, який розташовувався на території його маєтку. Оранжерея мала власну систему опалення, а кожна частина споруди була призначена для вирощування різноманітних культур. Едвард Гербст обожнював експерименти у сфері садівництва, про що свідчить незвичний каштан на території його колишнього маєтку. Він має два стовбури, один з яких навесні цвіте червоними квітами, а інший – білими.
У Сопоті Едвард Гербст також активно займався меценатством. Він пожертвував кошти на будівництво церкви Спасителя, а для католицької церкви Морської Зірки Едвард та Матильда придбали три дзвони. Гербст постійно купував обладнання для пожежної служби Сопота, фінансово підтримував дитячий будинок та будинок для людей похилого віку. Як надзвичайно освічена людина, Едвард обожнював мистецтво і був покровителем багатьох художників, наприклад, Войцеха Коссака, який був частим гостем у маєтку підприємця у Сопоті.
Подальша доля сопотського маєтку
Життя Едварда Гербста забрав серцевий напад у ніч з 5 на 6 липня 1921 року у його резиденції в Сопоті. Церемонія прощання відбулася на протестантському кладовищі в Сопоті за участю пожежної служби. У тому ж році його дружина побудувала для покійного чоловіка каплицю за проєктом Генріха Дункеля.
Матильда Гербст жила у маєтку до 1939 року і померла у віці 81 рік. Її поховали поряд з чоловіком.
Перед смертю Матильда подарувала Сопоту оранжерею, а маєток у 1940 році спадкоємці продали державній скарбниці Рейху. Після цього маєток став власністю армії.
