Цегляні костели є унікальними архітектурними спорудами, що поєднують в собі історичну значущість, культурну спадщину та естетичну красу. Вони є свідками розвитку будівельних технологій та зміни архітектурних стилів протягом століть. Використання цегли як основного будівельного матеріалу робить ці костели особливо цікавими, адже цей матеріал дозволяє створювати витончені форми, складні орнаменти та дивовижні фасади, пише сайт gdansk-future.eu.
В різних частинах світу можна знайти цегляні костели, кожен з яких відображає місцеві традиції, кліматичні умови та культурні впливи. Від готичних соборів Європи до мінімалістичних церков Азії – цегла використовується для побудови релігійних споруд з давніх часів до наших днів. Вона символізує стійкість та надійність, що робить ці костели місцями духовної сили і натхнення для багатьох поколінь.
Конкатедральна базиліка Внебовзяття Пресвятої Діви Марії, “Корона Гданська” або ж просто костел Діви Марії у Гданську є таким цегляним костелом.
Століття будівництва
Найбільший костел світу будувався 159 років, починаючи з 1343 року. Рівно сто років перед цим тут розташовувався менший дерев’яний костел Пресвятої Богородиці. Над входом до ризниці є збережений напис про день закладення наріжного каменю храму на свято Благовіщення Господнього. Цей день і став початком будови споруди. Фактично оригінальний і менший костел були побудовані в 1360 році, але після цього було вирішено продовжити будівництво та збільшити розміри храму, а також замінити його інтер’єр.
Проте, кажучи, що будівництво тривало 159 років, історики не стверджують, що всі ці роки відбувалася безперервна робота, хоч її і було багато. Під час Тринадцятилітньої війни (1454-1466 рр.) роботи над костелом повністю припинилися. Але це не стало на заваді ентузіазму народу. Як тільки війна перейшла в менш активну фазу, будівництво почало відновлюватись. У храмі в той час зберігалися важливі та цінні реліквії, що також сприяло завершенню будівництва.
Коштів на зведення склепінь не вистачало, але жителі Гданська розпочали справжнє змагання у будівництві особистих перекриттів, щоб увічнити своє ім’я. Таким чином, 28 липня 1502 року роботи з будівництва костелу були завершені. В той день майстер Генрик Гетцель заклав останню цеглину склепіння.
Архітектура храму
Зовні костел виглядає монументальним завдяки своїм масивним стінам і високим вежам. Висота головної вежі становить 82 метри, а загальна довжина будівлі – 105 метрів. Фасад прикрашений складними готичними елементами, включаючи вузькі вікна з кам’яними арками та різьбленими прикрасами. На південному фасаді розташований головний вхід, оформлений порталом з багатим орнаментом.
Внутрішній простір костелу Діви Марії вражає своєю величиною та світлом. Високі склепіння, підтримувані тонкими колонами, створюють відчуття легкості та піднесеності. Внутрішні стіни прикрашені фресками та вітражами, що додають кольору і життя інтер’єру. Головний вівтар, створений у бароковому стилі, є центральною частиною оздоблення і привертає увагу відвідувачів своєю розкішшю. Величезний храм може в себе вмістити близько 25 тисяч людей.
Руїни Другої світової війни
Війни та міжнародні суперечки завжди вносили свої корективи не лише в політику країни, а й в її історичні надбання та культуру. Саме так і сталося з “Короною Гданська” в часи Другої світової війни. Споруда була частково зруйнована. Від величезної вежі залишилися лише пошкоджені стіни, а від пожежі навіть цегла почала плавитися. Та, на щастя, більшість історичних експонатів вдалося врятувати.
Вже наприкінці війни розпочалися ремонтні роботи над відновленням костелу, які тривали до 1955 року. Тоді його й освятили знову і храм став відкритим для відвідувачів.
Базиліка Діви Марії є не лише архітектурною перлиною, але й важливим культурним та історичним центром Гданська. Вона пережила багато історичних подій, включаючи війни та зміни політичних режимів, але завжди залишалася символом міста. Сьогодні костел є популярним місцем для туристів і паломників, а також активно використовується для проведення богослужінь та культурних заходів.
