Вівторок, 19 Березня, 2024

Фізик та мер Гданська Даніель Гралат

Даніель Гралат – фізик і мер Гданська у XVIII столітті. Фахівець виявляв цікавість до точних наук. Результати його дисертації опубліковані у 1729 році. Відзначається його вплив на розбудову та розвиток міста на узбережжі Балтійського моря, пише gdansk-future.eu.

Біографія 

Даніель Гралат народився 30 травня 1708 у Гданську. Він зростав у заможній купецькій родині Карла Людвіга Гралата (1673–1713).

Навчався майбутній науковець в Гданській академічній гімназії. Процес отримання знань виявився успішним, адже він опублікував дисертацію латинською мовою у 1729 році. 

З 1728 року Даніель  навчався в Галле, Марбурзі, Лейдені. Після повернення до Гданська одружився з донькою видатного натураліста Якова Теодора Клейна. Згодом взяв участь у заснуванні Природничого товариства у рідному місті. Це відбулося у 1742 році. Особливо його у роботі цікавила електрика. 

З 1746 року він проводив дослідження винаходу Евальда Клейста, здійсненого роком раніше в Камені-Поморському під назвою “лейденська пляшка”. Науковець побудував першу у світі батарею з таких пляшок і пояснив її роботу. Він виміряв силу, що діє між зарядженими кришками пляшки.

Фахівець написав першу у світі працю з електростатики, 3-томну Geschichte der Elektricität («Історія електрики»), Матеріал опублікували в 1747–1756 роках, і бібліографію всіх робіт з електростатики, Elektrische Bibliothek («Електрична бібліотека»).

Його результати отримали визнання на батьківщині та за кордоном. Наукове товариство Геттінгена прийняло його до своїх лав.

У адміністрації Гданська Гралат працював з 1754 року. Він був також присяжним засідателем з 1754 року, радником з 1758 року, королівським бурграфом з 1762 року. На посаді мера Гданська працював з 1763 року до самої смерті.

Велика Алея 

Найстаріший муніципальний зелений комплекс у Польщі. Створений у формі двокілометрової чотирирядної алеї. Саме Даніель Гралат започаткував одну з найцінніших зелених пам’яток Гданська. 

У заповіті він надав 100 тисяч гульденів на будівництво комплексу та утримання приміської набережної. У 1768-1770 році через головну дорогу Гданськ – Оліва фахівці накреслили прямий шлях із дворядними пішохідними алеями з боків. Дерева, в тому числі звичайна липа, були імпортовані з Нідерландів; відповідальність за планування та підготовку місцевості покладалася на капітана Пацера; тоді як Йоганну Єніну було доручено доглядати за зеленими насадженнями у локації.

Під час наполеонівських воєн значна кількість дерев була пошкоджена. Як результат – вирубали близько 260 лип на ділянці 400 метра. Завдяки зусиллям купців Йоганнеса Лабеса та Карла Г. Генріхсдорфа швидко доповнили зруйновані фрагменти проспекту.

На початку ХІХ століття зруйновану середньовічну церкву Всіх Ангелів, розташовану на схід від головного проспекту. У 1822 році місто взяло на себе витрати на утримання комплексу зелених насаджень; проспект став відвідуваною міською набережною.

У XIX столітті територія вздовж проспекту була забудована не тільки кафе та ресторанами, а й цвинтарями, спортивними майданчиками та парками. У 1872 році в експлуатацію ввели навіть кінний трамвай. У 1893 році на сучасній вулиці Смолуховського було встановлено великий камінь на честь Даніеля Гралата. 

Наприкінці XIX — початку XX століття встановили електричне освітлення, з’явилися також нові житлові будинки. У 1920-х роках на проспекті проведено реконструкцію, яка передбачала створення двох окремих проїжджих частин з твердим покриттям шириною понад 5 метрів, трамвайної смуги довжиною близько 7 метрів, а також започаткування велосипедних доріжок. 

Після Другої світової війни втрати дерев на алеї оцінювалися в 15%. Загалом збереглося близько 1300 дерев. Наприкінці 1960-х років прилеглі до проспекту цвинтарі були ліквідовані та перетворені на парки. У 1970-х роках система доріг зазнала подальших змін. Відбулося перенесення колій та розширення дороги до Гданська та додавання нової трисмугової дороги до Вжеща — колишні пішохідні алеї стали недоступними для пішоходів.

Пам’ятник Даніелю Гралату

Цікаво, що його вшановували в місті лише через 126 років після його смерті, а камінь, який ви бачите сьогодні, був відкритий у 1893 році. На той час Гданськ був під пруссько-німецьким контролем після першого поділу Польщі в 1772 році. Тоді Німеччина ставала дедалі впевненішою під правлінням кайзера Вільгельма II. У 30-х роках ХХ століття Велика Алея була перейменована на Гінденбурзьку Алею і залишалася такою до падіння міста в 1945 році.

За окупації радянськими військами проспект перейменували на честь радянського маршала Костянтина Рокоссовського, який став міністром оборони Польщі в 1949 році. Проспект нарешті став відомий під його теперішньою назвою проспект Перемоги у 1956 році.

Під час спроб післявоєнного польського уряду очистити Гданськ від усіх слідів його німецької історії, пам’ятний камінь Гралату залишився, але був повторно присвячений пам’яті польських скаутів, убитих нацистами під час Другої світової війни, і встановлено нову дошку. Камінь було повторно присвячено фізику лише у 2003 році, коли меморіал скаутів було перенесено в іншу частину міста, камінь було відремонтовано, освітлено та оснащено новою табличкою на честь колишнього мера Гданська, зокрема написаною в як німецькою, так і польською мовами. Фінансована ініціатива (вдруге, як вказує напис) владою міста.

Вплив у суспільстві  

Він ініціював і співфінансував своїм заповітом створення Великої липової алеї між Гданськом і Вжещем. У 1901 році на алеї біля перехрестя з вулиці Смолуховського встановили пам’ятник Даніелю Гралату у вигляді нерівного валуна з пам’ятною дошкою. Після війни на кам’яному камені встановили пам’ятну дошку розвідникам, розстріляним нацистськими загарбниками. У 2004 році в сусідньому парку (Mały Błędnik) було встановлено пам’ятник скаутам, а на кам’яному камені вмуровано нову дошку на честь Даніеля Гралата.

Справу видатного науковця намагалися після його смерті продовжити двоє його синів. Вони намагалися всіляко зберегти пам’ять про батька. 

Кароль Фридерик (1741–1818), старший син, був міським радником, а за часів Наполеонівського вільного міста – президентом сенату Гданська.

Молодший Даніель (1739–1809) був професором, досяг рангу ректора академічної гімназії та був автором цінної праці “Історія Гданська” та дисертації про позовну давність (1773 року), яка підриває нібито права прусського короля на окуповані землі внаслідок Першого поділу Речі Посполитої.

Обов’язки чиновника не заважали його науковому захопленню. У 1743 році він заснував Природниче товариство – першу організацію такого типу в Польщі. Науковець займався масштабними дослідженнями в галузі електростатики. Гралат склав 3-томну історію досліджень електрики. Його внесок у цей напрямок й до нині наукова спільнота вважає значним та суттєвим. 

Картини, передані до Національного музею в Гданську, складають галерею портретів родини фон Гралат, але в колекції також є портрет Станіслава Августа. Останній польський король був хрещеним батьком одного з членів родини. Цей факт для багатьох поляків залишається вирішальним у питанні суперечок щодо того, чий й же більше науковець – німецький чи польський.   

Даніель Гралат похований у базиліці Святої Марії в Гданську в невідомому місці. У Сульміні є родинна гробниця нащадків, збудована 1818 року.

Latest Posts

.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.