5 травня 1922 року у Гданську трапилася залізнична катастрофа, причини якої так і не вдалося встановити. Вона залишається однією з найзагадковіших подій в історії міста. Машиніст з Гданська Ернест Барбулла ввечері того дня сів у локомотив та вирушив до мосту через річку Мартва Вісла, але при цьому ігнорував усі попереджувальні сигнали про заборону руху. Усе обернулося трагедією – машиніст загинув, впавши разом з локомотивом у річку. Цю подію обговорювали ще дуже довго – люди не розуміли, що змусило машиніста ігнорувати сигнали семафорів, а гданські ЗМІ висували свої теорії, пише gdansk-future.eu.
Що відомо про катастрофу
Розвідний залізничний міст через річку Мартва Вісла був ключовим елементом сортувальної станції портової залізниці. Цей міст використовувався для переміщення вагонів на східний берег Вісли, а посередині він мав рухомий проліт, який був встановлений на центральній опорі й піднімався для проходу суден. Конструкція була побудована впродовж 1905-1911 років і демонтована у 2016 році в рамках модернізації інфраструктури. Замість цього моста була побудована новітня двоколійна конструкція, яка покращила рух вантажних поїздів до порту.
У травні 1922 року одним із машиністів маневрового локомотива був Ернест Барбулла. Газета “Danziger Allgemeine Zeitung” писала, що 5 травня Барбулла сів у локомотив та виїхав на міст. Він набирав швидкість, незважаючи на заборонні сигнали семафорів, проїхав перший нерухомий проліт, після чого разом з локомотивом полетів у воду. 12-тонний локомотив затонув у Мартві Віслі за декілька секунд, а Ернест Барбулла, який опинився заблокованим всередині кабіни, не зміг вибратися і одразу загинув.
Чому машиніст вирішив їхати через відкритий того вечора міст і не зважав на попередження семафорів, залишається невідомим.
Тогочасні ЗМІ рясніли статтями з гучними заголовками та здогадками. Одна з гданських газет писала, що залізнична катастрофа трапилася просто через неуважність машиніста. Інше видання стверджувало, що чоловік просто перебував у стані алкогольного сп’яніння. Проте жодна з цих версій так і не була підтверджена, навіть після розгляду справи спеціальною кримінальною поліцейською комісією.
Як діставали локомотив
Операція з підйому пошкодженого локомотива розпочалася лише через декілька днів після катастрофи. 10 травня на місце аварії приїхали водолази для підготовки конструкції моста до підйому локомотива. Спочатку вони намагалися дістати тіло машиніста, яке увесь цей час було під водою, однак це виявилося неможливим через те, що останки Барбулли були міцно затиснуті понівеченим металом. Через два дні після цього плавучий кран підняв пошкоджений локомотив на поверхню, і ця подія зібрала чимало зівак.
Локомотив, піднятий на поверхню, являв собою трагічне видовище. Дах кабіни машиніста й топка локомотива були повністю відірвані, а всередині дуже зруйнованої кабіни лежало тіло залізничника. Журналісти, які були присутні на цій події, писали у місцевих газетах, що права рука машиніста все ще тримала важіль гальма, а ліва була витягнута в оборонному жесті.
Поверхневий огляд локомотива не дав відповіді на запитання про те, чи були пошкоджені механізми транспортного засобу. Одна з гданських газет писала, що локомотив буде доставлений до гданської суднобудівної верфі для ремонту, але вартість цієї операції викликала занепокоєння. Для керівництва польської залізниці це могло обернутися мільйонними збитками. Розмови про фінансові наслідки цієї трагедії ніби затьмарили смерть Ернеста Барбулли, а протягом декількох тижнів ця подія взагалі зникла з інформаційного простору Гданська. Загиблий машиніст навіть не отримав некролога від польських державних залізниць.
Попри все, ця залізнична катастрофа назавжди увійшла в історію Гданська.
