У 2015 році історична забудова центру Гдині була визнана пам’яткою історії. Це пов’язано з тим, що весь мікрорайон, всі його ключові будівлі зведені в стилі модерн. Обтічні форми, чіткі лінії, білі фасади — все це було покликане стати візитівкою Польщі на Балтійському узбережжі, пише сайт gdansk-future.eu. У світі є лічені міста з таким типом забудови. Тож варто ознайомитися ближче з цими будівлями.
Будівля районного суду
Ця споруда є рідкісним прикладом архітектури так званого поміркованого функціоналізму. Це п’ятиповерховий будинок з високим цокольним поверхом. Будівля має одну з найцікавіших форм серед громадських закладів міста. Ця форма складається з основного прямокутного паралелепіпеда з входами й холом, а також двох симетричних крил у вигляді арок і простого крила, розташованого з іншого боку будівлі. Будинок суду був спроєктований у 1934 році архітекторським колективом Тадеуша Сєчковського, Збіґнєва Карпінського та Романа Солтинського. Вже у 1936 році будинок був зданий в експлуатацію.
Під час Другої світової війни, коли Гдиня була окупована, у приміщенні німці запровадили свій суд. Коли у 1945 році в місті відбувалися вуличні бої, будівля тричі горіла. Проте вже 28 травня цього ж року відбулося перше засідання Окружного суду. До сьогоднішнього дня збереглися деякі оригінальні меблі. В основному — це дерев’яні лави для очікування та місця для сидінь в залах судових засідань. Окрім цього первісними залишаються кам’яні підлоги, сходи з балюстрадами, перекриття та навіть чавунні батареї для опалення.
Будівля суду займає більшу частину площі біля залізничного вокзалу, що робить її домінантною у цій частині міста та є своєрідною візитівкою Гдині.
Будинок польського матроса
Наступною знаковою модерністською спорудою у Гдині є Будинок моряків чи Будинок польського матроса, як звикли його називати місцеві. На конкурсі з архітектурних проєктів перше місце отримала ідея Богдана Дамєцького та Тадеуша Сєчковського. Саме вони запропонували збудувати будівлю з трьох частин. Найвища — середня частина, зведена у формі капітанського містка, з округлими формами, з надбудовою і дахом, що передає форму корабля. Всередині будівлі розміщувався хол, зала для засідань і кімнати для моряків. У північній частині споруджено критий басейн. Будинок моряка мав стати центром польського вітрильного спорту, але оскільки будівництво завершилося в рік початку вторгнення німецьких військ до Польщі, то ці плани були зруйновані. Після війни його реставрували та додали збоку планетарій, будівництво якого завершилося у 1970 роках.
Зараз тут розташований факультет навігації Морського університету.
Морський вокзал
Ще однією модерністською будівлею у нашому списку буде Морський вокзал. Він був спроєктований у 1932 році німецькою компанією Dyckerhoff & Widmann. Всього за рік будівлю було здано в експлуатацію. Відкриття відбувалося помпезно з найвищою владною верхівкою. Вокзал був базою трансатлантичного пасажирського флоту “G-A-L”, що обслуговував нью-йоркські та південноамериканські лінії. Об’єкт площею 2 500 м² був обладнаний усіма необхідними приміщеннями для приймання та реєстрації пасажирів, мав залізничну під’їзну колію по обидва боки будівлі для емігрантських поїздів та транзитний склад. Під час війни німці зняли герб та меморіальні дошки з будівлі. Під час визволення союзниками було зруйновано один з кутів та стіну з боку набережної. Після війни будинок відремонтувати до первісного вигляду не вдалося через руйнування фундаменту. Тому пасажирські перевезення були відновлені аж у 50 роках. З 1987 року через припинення польськими судноплавними компаніями трансатлантичних перевезень, порт втратив свою функцію. В будівлі вокзалу розміщувалися офісні приміщення портових компаній. З 2015 року у морському вокзалі базується музей еміграції. В цей час була проведена масштабна реконструкція будинку вартістю 44 млн злотих, що дозволило відновити первісний вигляд будинку.
Міський ринок
Склепінчаста форма критого ринку Гдині є також символічною будівлею міста. Всі звикли називати цю споруду міським ринком, але цей зал є лише частиною комплексу. Побудований був у 1936-1938 роках. Процес будівництва висвітлювався в місцевих газетах та на загальнонаціональному рівні, оскільки такого плану об’єкт був одним з найсучасніших в Польщі. Нинішній вигляд будівлі ринку не змінився. Він продовжує функціонувати за своїм призначенням та є орієнтиром для всіх мешканців Гдині.
Будинок на вулиці Лютего, 10
Офісна будівля в старшого покоління жителів Гдині асоціюється з повоєнною штаб-квартирою Польських океанських ліній. Але будинок за задумом міських проєктувальників був зведений для потреб інституту соціального страхування, де до початку воєнних дій Другої світової війни й розміщувався. У будівлі також містилася популярна кав’ярня “Балтик”. Будинок виокремлюється від сусідніх округлою частиною фасаду. Характерними особливостями також є поєднання частин різної висоти, що характерне для модерністського стилю. Щоб зберегти загальну концепцію міських будівель, фасад був білого кольору, мав великі вікна та прості без додаткового декоративного оздоблення стіни. Але на відміну від інших міських будівель ця мала облицювання першого поверху чорними гранітними плитами. Наразі в будівлі знаходиться центр підтримки підприємництва та інформаційний підрозділ мерії Гдині.
Кам’яниця Орловських
Своєю назвою будівля завдячує Маріанні та Альбіну Орловським, які були громадянами США, але зметикували, що Гдиня швидко перетворюється з провінційного містечка в урбаністичний центр. Тому вирішили інвестувати в будівництво житлового будинку, яке потім здавати в оренду. Реалізація цього задуму давалася нелегко. Спочатку треба було отримати згоду на купівлю землі від Ради міністрів, оскільки вони були іноземцями. Коли нарешті такий дозвіл було отримано, почали пошуки архітектора. На цю посаду їм підійшов Збігнєв Купєц. Він вже мав досвід проєктування подібного типу будинків у Гдині, тому і створив архітектурний проєкт, що вписувався в загальну концепцію забудови міста. В результаті його праці у 1936 році був спроєктований та зведений перший хмарочос у Гдині. Хоча будівля мала всього 7 поверхів, але на той час вона була першим будинком, що перевершив дозволені міською управою 5 поверхів. З нововведень в архітектурному стилі тих років було створення фасаду першого поверху із суцільного скла, що створювало ефект, ніби будинок висить у повітрі. Решту архітектурних елементів були звичними для модернізму: білі стіни, великі вікна, відсутність додаткового декору.
Залізнична станція
В нашому списку це перша будівля, яка була побудована вже після війни. Проєкт вокзалу архітектора Вацлава Томашевського 1950 року продовжував модерністську традицію, але адаптував його до повоєнних реалій. В його будівництві були використані сучасні матеріали, але концепція модернізму була збережена, хоча з деякими додатковими елементами декору. Окрім зовнішнього вигляду, інтер’єр теж був виконаний у цьому стилі.
Традиції, що не псують міста
І хоча здавалося б, що соціалістична простота будівель — це вже пережитки минулого, модернізм залишається привабливим, місто від цього не втратило, а навпаки, білі будівлі з простими чіткими та гострими симетричними лініями і великими вікнами надають Гдині додаткового та неповторного шарму.
